Альбрехт VII Австрійський
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Альбрехт.
| Альбрехт VII Австрійський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 15 листопада 1559[1][2][…] Вінер-Нойштадт, Нижня Австрія, Австрія[5] |
| Помер | 13 липня 1621(1621-07-13)[1][2][…] (61 рік) Брюссель, Бельгія[6] |
| Поховання | Брюссельський собор |
| Країна |  Ерцгерцогство Австрія |
| Діяльність | військовослужбовець, католицький священник, католицький єпископ |
| Знання мов | іспанська |
| Титул | Archduke of Austriad[7] і герцог Брабанту |
| Посада | Кардинал-диякон[8], archbishop of Toledod, титулярний архиєпископd, Inquisidor-mor de Portugald, viceroy of Portugald, Губернатор Іспанських Нідерландівd і Пріор Кратський |
| Військове звання | генерал |
| Конфесія | католицька церква[8] |
| Рід | Габсбурги |
| Батько | Максиміліан II Габсбург |
| Мати | Марія Австрійська (1528—1603) |
| Брати, сестри | Анна Австрійська, Єлизавета Австрійська, королева Франції, Archduchess Margaretha of Austriad, Рудольф II, Максиміліан III Австрійський, Archduke Wenceslaus of Austriad, Матвій Габсбург і Ернст Австрійський |
| У шлюбі з | Ізабелла Клара Євгенія[9] і Ізабелла Клара Євгенія |
| Діти | Anna Mauritia von Habsburgd[10], Philipp von Habsburgd[10] і Albrecht von Habsburgd[10] |
| Нагороди | Godfather promotion of Special Military School of Saint-Cyrd |
 | |
| |
Альбрехт VII Австрійський (нім. Albrecht VII. von Österreich; 13 листопада 1559(15591113), Відень — 13 липня 1621[11], Брюссель) — штатгальтер Іспанських Нідерландів з 1595 року і з 1598 співправитель Іспанських Нідерландів разом зі своєю дружиною Ізабеллою Кларою Євгенією, дочкою Філіппа II, з якою він одружився 18 квітня 1599.
Альбрехт був п'ятим сином імператора Священної Римської імперії Максиміліана II. Він був відправлений до іспанського двору у віці 11 років, де його дядько, король Іспанії Філіп II, керував його освітою. Альбрехту ладили церковну кар'єру. У 1577 році, у віці 18 років він був проведений у кардинали. Філіп II планував призначити його архієпископом Толедо, але чинний архієпископ Гаспар де Кірога прожив довше очікуваного. Того часу Альбрехт займав другорядні пости.
Після приєднання Португалії, Альбрехт став у 1583 році першим віце-королем метрополії і всіх її заморських володінь. Він був також призначений папським легатом і великим інквізитором Португалії. Як віце-король він брав участь у створенні Непереможної армади в 1588 році та був розбитий англійцями в 1589 році під Лісабоном. У 1593 році Філіп II відкликав його до іспанського двору, в Мадрид, щоб допомогти Філіпу у веденні державних справ.
Штатгальтер Іспанських Нідерландів
Після смерті ерцгерцога Ернста в 1595 році, Альбрехт був направлений у Брюссель, щоб прийняти справи свого померлого брата. Він прибув до Брюсселя 11 лютого 1596. Його першим завданням було відновлення військового панування Іспанії в Нижніх країнах. Іспанія зіткнулася з об'єднаними силами Голландської республіки, Англії та Франції і терпіла поразку за поразкою, починаючи з 1590 року.
Альбрехт VII — відомий меценат, протегував художникам золотого століття голландського живопису, зокрема Пітеру Паулю Рубенсу. При його дворі в Брюсселі служив англійський композитор Пітер Філіпс.
Якоб Франкварт виконав видатні ілюстрації-гравюри, що змальовують похоронну процесія Альбрехта Габсбурга 1621 року.
Галерея
-
Пітер Пауль Рубенс. Портрет ерцгерцога Альбрехта VII, правителя Південних Нідерландів. (1609). Музей історії мистецтв. Відень -
Отто ван Веен. Портрет ерцгерцога Альбрехта VII з дружиною Ізабеллою Кларою Євгенією
Примітки
- ↑ а б в RKDartistsd:Track:Q17299517
- ↑ а б в SNAC — 2010.d:Track:Q29861311
- ↑ а б Encyclopædia Britannicad:Track:Q5375741
- ↑ Find a Grave — 1996.d:Track:Q63056
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11864436X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.d:Track:Q27302d:Track:Q36578
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Habsburg, Albrecht VII. der Fromme // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 6. — S. 143.d:Track:Q88724376d:Track:Q88721710d:Track:Q665807
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
- ↑ а б Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.d:Track:Q30d:Track:Q3892772
- ↑ Académie des sciences, belles-lettres et arts de Besançon — Besac: Académie des sciences, belles-lettres et arts de Besançon et de Franche-Comté, 1889. — P. 186.d:Track:Q2822385d:Track:Q56641870d:Track:Q37776
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peeraged:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
- ↑ СИЭ т. 1 — С. 420.
Посилання
- Альбрехт VII // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
|
